Пасха та (чи) Великдень. Що ж насправді святкуємо?
Більшість релігійних пасхальних обрядів дають свою версію лише на поверхневу сторону свята, не зачіпаючи самої суті – чим насправді є Великдень та Пасха, які корені і справжні причини цього свята.. Чи свят? Насправді свят, бо багато хто не знає, що Пасха і Великдень це не повністю одне і те ж саме. Наприклад, ортодоксальні євреї святкують Пасху, але це зовсім не значить, що вони святкують Великдень, бо не вірять в Воскресіння Христа. Отож, де-юре, це два різних свята, але де-факто - одне! Напевне, все ж таки, їх щось між собою дуже сильно пов'язує...
Щоб з усім цим розібратися прийдеться повернутися трохи в історію. Думається, всі чули біблійну історію про те, як пророк Мойсей виводив ізраїльський народ з Єгипту. Історики досі достеменно не можуть визначати точно час, коли це відбувалося, але точно відомо, що трапилося це все за багато сотень років до народження Христа.
Коротко викладу зміст сюжетної лінії. Єгипетський фараон не хотів відпускати підневільний йому народ, тому Бог посилав одна за одною десять кар на єгиптян, щоб вони відпустили євреїв. Це була і саранча, і блискавки з вогнем, і жаби, і перетворення води на кров, і ще інші, але ми зупинимося саме на останньому, десятому, найжорстокішому покаранню - мав загинути кожен, хто був перворідним в своєму домі чи роді. Це стосувалося і людей і тварин. І це стосувалося усіх, хто проживав в цьому краї, як єгиптян так і євреїв. Але Бог, щоб урятувати перворідних серед ізраїльтян, наказав їм через пророка, щоб кожна сім”я взяла ягня чи козенятко, обов”язково мужської статі, здорового, без жодної вади, і приготувала його на вечерю. А його кров”ю належало помазати одвірки вхідних дверей. І це ягнятко, або, як ще вживається в біблійній термінології - агнець, і було ПАСХОЮ.
Слово „Пасха”(Песах), в перекладі з староєврейської означає приблизно: „Відвести удар”, „Перескочити”, „Рикошет”. Ще одне значення цього слова - „Пройти мимо”. Тобто, коли вночі проходив ангел-губитель, то, побачивши кров агнця на одвірках, він „перескакував”, „проходив мимо”, не зачіпаючи нікого в цьому домі.. Кров ягняти „відводила удар”, так як свідчила, що хтось вже помер за перворідного в цьому жилищі. Власною смертю ягня спасало від смерті інших. З тієї пори євреї і святкують щорічно Пасху. День урятування від смерті і від рабства у Єгипті.
І саме в дні святкування єврейської Пасхи було видано і страчено Христа! Співпадіння чи Божий замисл? Всі чудово знають про знамениту картину Леонардо да Вінчі „Таємна Вечеря”. Саме на цій картині Христос разом з учнями святкували Пасху, тобто, повинні були їсти і символічне жертовне ягня. Але те, що зробив Христос, просто спантеличило їх. Він дав Апостолам хліб і сказав: - „Їжте, це тіло Моє”, а також дав чашу з вином і сказав: - „Пийте, це Кров Моя, яку Я проливаю за вас.” Іншими словами, Він співставив себе з тим ягням, яке тоді, багато років тому, спасало від смерті людей. І вже у Новому Заповіті, частині Біблії написаній після Смерті і Воскресіння Христа, є такі слова Апостола Павла – „Бо Пасха наша Христос, який був закланий за нас”. І Христос Помер та Воскрес саме в дні святкування Пасхи.
Ягня насправді було усього лиш праобразом того, що мав зробити в майбутньому Ісус Христос – померти за людей всього світу, прийняти удар на Себе і уберегти їх від гніву Бога за скоєні людські гріхи. Воскресіння Христа стало грандіозною перемогою над смертю, і по-суті, розділило всю історію людства на дві великі частини – до і після Воскресіння!
Звісно, це все не стається автоматично. Точнісінько так само, як багато євреїв в той древній час не повірили в чудодійну силу крові ягняти на одвірках, внаслідок чого в їхній дім приходила смерть, так само і тепер є можливість зрозуміти, що віра – це не просто традиція, а дуже особиста справа кожного. І вірити чи не вірити, приймати чи не приймати це для себе, помазувати одвірки свого серця вірою в те, що зробив Христос чи відкидати – особистий вибір кожної людини.
Напевно справді важливо, за усіма урочистими святкуваннями, крашанками, писанками, пасками і кроликами не забувати про першопричину свята, розуміти для чого це все робилося і заради кого. Напевне, заради кожної людини.. Усвідомивши це все, і повертаючись зранку з церкви, з радістю на серці, чистими та світлими думками, вам захочеться не тільки знайомим, але й усім зустрічним людям проголошувати - „Христос Воскрес!” І щиро чути у відповідь – „Воістину Воскрес!”
